mind

Телеком-регулятор підтримав законопроект про блокування сайтів

Провайдери вважають: прийняття документа може привести до того, що український користувач отримає повільний інтернет за європейською ціною. Чому?

Цей матеріал також доступний російською
Телеком-регулятор підтримав законопроект про блокування сайтів
Фото Shutterstock

На своєму останньому засіданні НКРЗІ схвалила законопроект №6688 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері». «Комісія висловила позицію щодо доцільності його прийняття із зауваженнями та пропозиціями», – повідомляється на сайті телеком-регулятора.

Документ був зареєстрований у парламенті 12 червня. У порушення норм регламенту ВР його намагалися винести на розгляд наступного ж дня – 13 червня. Спроба не вдалася – поіменне голосування набрало лише 158 «лайків». Зараз документ проходить встановлені регламентом процедури, у тому числі й узгодження профільним регулятором.

Mind з'ясовував, хто програє і виграє в разі прийняття законопроекту.

Які новації пропонуються нормами документа? Змін дуже багато. Розглянемо головні.

По-перше, операторів і провайдерів телекомунікацій хочуть зобов'язати тимчасово блокувати онлайн-ресурси не тільки за вердиктом суду, а й за рішенням прокурора, слідчого. «Досудове блокування може привести до зловживань цим правом посадовими особами», – вважає Максим Головня, старший юрисконсульт з регуляторних відносин lifecell.

По-друге, підставою для прийняття рішень слідчим, прокурором, згідно із законопроектом, є «поширення через ресурс (сервіс) інформації, з використанням якої вчиняються тяжкі або особливо тяжкі злочини». На думку юристів, таке абстрактне формування може дозволити правоохоронцям на свій розсуд трактувати норми закону і стати «стимулом» для корупції. «Ця норма залишає поле для різних трактувань. Адже цілком нешкідлива інформація може використовуватися для вчинення злочину. Наприклад, інформація про пробки на дорогах, погоду, проведення того чи іншого фестивалю, – вважає партнер, співзасновник AxonPartners  Денис Береговий. – Також варто звернути увагу на те, що досудове блокування є тимчасовим – на термін до 48 годин, після чого воно скасовується або може бути продовжене. Однак кількість «продовжень» в законопроекті не обмежена».

По-третє, пропонується запустити Єдиний реєстр виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій. Створювати, формувати і вести реєстр буде доручено телеком-регулятору. У базу стануть включатися доменні імена, адреси сторінок сайтів і (або) мережеві адреси, що дозволяють ідентифікувати лінії доступу або вузли мережі інтернет, що містять інформацію, поширення якої в Україні заборонено.

По-четверте – операторів, провайдерів хочуть зобов'язати за свій рахунок закупити обладнання для блокування ресурсів. «Перелік обладнання визначатиметься спільно Держспецзв'язку та СБУ. Як це буває у сфері держзакупівель, є побоювання з приводу нав'язування операторам покупки устаткування певного виробника», – вважає Денис Береговий.

По-п'яте – учасників телеком-ринку пропонують штрафувати не тільки за неблокування сайтів, а й за цілу низку дрібних порушень. Наприклад, 1% річного доходу оператора, провайдера – штраф за відсутність посадової особи компанії протягом першого дня перевірки НКРЗІ. «Вважаю негативною ініціативою те, що значно збільшується розмір адміністративно-господарських санкцій, які становлять до 5% від річного доходу», – пояснює Максим Головня.

Хто лобіює прийняття? За офіційною версією, співавтори №6688 – депутати Тетяна Чорновол ( «Народний фронт»), Іван Винник (БПП) і Дмитро Тимчук ( «Народний фронт»). При спробі подачі його на розгляд до парламенту законопроект підтримували переважно депутати з БПП, «Народного фронту» і Радикальної партії Олега Ляшка.

Перед голосуванням голова РНБО Олександр Турчинов офіційно озвучив свою підтримку, жорстко розкритикувавши депутатів, що «завалили» клон №6688 – законопроект №6676: «Депутати, які не голосували за захист власної країни, прикриваючи свої деструктивні дії та бізнес-інтереси пустим популізмом і демагогією, є співучасниками кіберагресії проти України. Депутати, які працюють декілька днів на місяць, мабуть, дуже втомились, і з наступного тижня йдуть у кількамісячну чергову відпустку. Вони навіть не спромоглися включити до порядку денного закон, який має ключове значення для кіберзахисту держави». 

Скільки коштуватиме державі, галузі та абонентам? «Реалізація не потребує додатково фінансування з Державного бюджету України», – сказано в пояснювальній записці до документа.

Для операторів, провайдерів виконання покладених обов'язків обійдеться в кругленьку суму. За підрахунками Інтернет асоціації України (ІнАУ), на закупівлю «правильного» обладнання для аналізу трафіку галузь повинна буде витратити близько $1 млрд. Також учасникам телеком-ринку доведеться розширити штат співробітників, які регулярно відслідковуватимуть і виконуватимуть рішення про блокування. «Для ринку телекомунікацій це є нищівним, оскільки вся витратна частина лягає на їхні плечі», – вважає Юрій Котляров, партнер практики Juscutum.

Рядовим абонентам прийняття нововведень загрожує підвищенням тарифів. «Оператори резонно зауважують, що новації можуть істотно вплинути на кінцеву ціну послуги для споживача, у зв'язку з майбутніми витратами і обмеженнями», – розповідає Денис Береговий.

Хто програє від прийняття законопроекту? Вищеописані телекомщики та їхні абоненти. «За підсумком український користувач отримає інтернет-цензуру, повільній інтернет від кількох провайдерів-монополістів за європейською ціною. І це під гаслом захисту інформаційної безпеки держави, яка власне и складається з цих користувачів», – вважає голова правлення ІнАУ Олександр Федієнко.

Під прицілом можуть опинитися інформаційні ресурси, що не порушують норм законодавства. Їх, ймовірно, будуть намагатися блокувати на замовлення конкурентів, політиків і чиновників.

Побоювання висловлюють і представники інтернет-магазинів. «У разі схвалення запропонованих змін слідчі органи матимуть право ініціювати блокування будь-якого онлайн-ресурсу, якщо він, на їхню суб'єктивну думку, загрожує національній безпеці держави. Під заборону можуть потрапити не тільки електронні медіа та ЗМІ, а й e-commerce сервіси, логістичні компанії, фінансовий сектор, консалтингові організації та виробники програмного забезпечення», – вважають в Ukrainian E-commerce Expert.

Хто виграє? На думку Олександра Федієнка, виграють спецслужби, що отримають надзвичайні повноваження; представники тих політичних сил, що бояться політичної конкуренції і роблять ставку на інтернет-цензуру; нечесні чиновники, які неодмінно скористаються закладеними в законопроектах новими можливостями корупційного тиску на бізнес. А також декілька закордонних виробників обладнання з аналізу трафіку, яке, незважаючи на високу вартість, не гарантує повного блокування і залишає масу можливостей для його обходу.

Яким є шанс прийняття? Високим. Законопроект підтримують коаліційні фракції парламенту. А також схвалив профільний регулятор, незважаючи на протести телеком-галузі. Крім того, документ розроблявся для запуску механізмів реалізації рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію указом президента України від 15 травня. Законодавчу підтримку указ рано чи пізно отримає.

Оцінка Mind: суперечлива. Досвід Росії та Китаю демонструє: з якими б добрими намірами ні запускали блокування (боротьба з розповсюдженням дитячої порнографії, припинення самогубств підлітків тощо), кінець кінцем воно стає інструментом політичної цензури і конкурентних війн.

В Україні ситуація ускладнюється тим, що норми законів і їхнє трактування «нечистими на руку» правоохоронцями та чиновниками – це абсолютно різні речі.

Спірним залишається і питання протистояння російській пропаганді за допомогою блокувань. Припустимо, усі розповсюджувачі фейків Кремля будуть відразу виведені в офлайн. Що їм завадить через пару хвилин, годин піднятися на іншому домені? А такі приклади вже були. Тим часом, в останні роки активних інформаційних атак багато українців навчилися розпізнавати дезу та перевіряти фактаж.

Прихильники законопроекту заявляють, що в умовах війни блокування російських сервісів допоможе захистити наших військових від витоку даних в іноземні спецслужби. Однак вже перші місяці АТО навчили українських військовослужбовців не користуватися соцмережами, сервісами і програмами, доступ до яких навіть теоретично може бути наявний у ФСБ. На превеликий жаль, для деяких це «навчання» коштувало життя.

Ще з 2014 року для держчиновників і політиків почали проводитися семінари, на яких детально пояснювали, чому не можна використовувати російські поштові сервіси, як передавати секретну інформацію. Сьогодні ці уроки не засвоїли лише потенційні самогубці або «консерви» Кремля.

Єдиний плюс від прийняття законопроекту і вже введеного в дію указу президента про санкції – втрати рекламних бюджетів російськими сайтами і, відповідно, перерахування меншого обсягу податку на прибуток в скарбницю РФ.