mind

Квадратне рівняння: як антиросійські санкції США зачіпають інтереси ЄС і України

І чому вони все більше нагадують не прояв політичної волі, а переділ глобальних ринків

Цей матеріал також доступний російською
Квадратне рівняння: як антиросійські санкції США зачіпають інтереси ЄС і України
Фото: Nicole S Glass / Shutterstock.com

Сьогодні Палата представників у Конгресі США повинна проголосувати законопроект про посилення санкцій проти Російської Федерації, який було внесено членами Демократичної партії 12 липня. Йдеться також про введення нових обмежень і ускладнення процедури зняття санкцій. Законопроект дозволяє Конгресу заблокувати будь-яку спробу президента США Дональда Трампа зняти або послабити існуючі обмеження.

Щоб стати законом, документ ще повинен підписати сам Дональд Трамп. Держсекретар Рекс Тіллерсон говорив, що Білий дім вивчає документ і виходить із того, що у глави держави повинна залишатися «гнучкість для підвищення тиску на Росію». А напередодні голосування стало відомо, що Трамп позитивно сприймає перспективу введення жорсткіших антиросійських заходів.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем вважає, що навіть якщо Трамп не підпише законопроект, Конгрес зможе набрати достатню кількість голосів для подолання президентського вето.

Посилення антиросійських санкцій, ініційоване Вашингтоном, дозволить США потіснити російський «Газпром» на європейському енергоринку і в Україні. Це вирішить проблему підвищення конкурентоспроможності американської економіки і зміцнить зовнішню політику країни. Нові санкції США хоче ввести у відповідь на ймовірне втручання Росії у президентську кампанію 2016 року, факт якого Москва неодноразово заперечувала.

У чому суть нових санкцій? Вони спрямовані проти ключових секторів російської економіки: гірничодобувної промисловості, металургії, морського і залізничного транспорту. Конкретний список компаній, відносно яких пропонується ввести обмеження щодо залучення кредитів, буде встановлювати Міністерство фінансів США.

Кому вони загрожують? Нові обмеження торкнуться інвестицій у російські експортні нафто- і газопроводи. Санкції загрожують усім, хто бере участь в російських проектах глибоководної розвідки і видобутку, арктичного нафтовидобутку і сланцевої нафти і газу. Аналогічні заходи будуть впроваджені й стосовно тих, хто сприяє поставкам товарів, послуг, ліцензій, інформації та технологій для будівництва трубопроводів для експорту російських енергоносіїв.

Під санкції можуть потрапити інвестори, які вкладуть у галузь понад $1 млн. Розширюється заборона на допомогу в розробці шельфових родовищ: тепер підтримку не можна надавати і приватним компаніям, частка в яких належить особам зі списку санкцій.

Чого бажає Америка? У тексті законопроекту, опублікованому на сайті американського Конгресу, йдеться про те, що США продовжуватимуть «виступати проти трубопроводу «Північний потік – 2» через його шкідливий вплив на енергетичну безпеку Євросоюзу, розвиток газового ринку в Центральній і Східній Європі та на енергетичні реформи в Україні».

У законопроекті є розділ, присвячений проблемі «протистояння російському впливу в Європі та Євразії». У ньому стверджується, що «Конгрес виявив спроби Росії вплинути на політичні процеси в Європі та Євразії шляхом надання ресурсів політичних партій, «мозкових центрів», групам громадянського суспільства, які «сіють недовіру до демократичних інститутів, просувають ксенофобські та неліберальні погляди, підривають європейську єдність».

Також законопроект передбачає щорічну підготовку низки доповідей президента і уряду США з питань, що стосуються Росії та російської правлячої еліти.

Як це зачіпає Україну? Цікавий один з пунктів енергетичного розділу законопроекту, що стосується енергетичної безпеки України. У ньому йдеться про необхідність «зробити пріоритетом експорт американських енергоресурсів для того, щоб створювати нові робочі місця, допомагати союзникам і партнерам і зміцнювати зовнішню політику США».

Як реагує американський бізнес? Великі американські компанії (BP, Exxon, General Electric, Boeing, Citigroup, MasterCard, Visa, Ford, Dow Chemical, Procter & Gamble) висловили невдоволення планами щодо розширення санкцій. За даними CNN, вони не проти нових санкцій, але вважають, що законопроект може зашкодити їхньому бізнесу, а не Росії.

Як реагує ЄС? Перспектива посилення антиросійських санкцій в Євросоюзі викликала скоріше тривогу, ніж схвалення. Єврокомісія вказала на те, що санкції, запропоновані Вашингтоном, можуть торкнутися «зусиль з диверсифікації у сфері енергетики». Тому вона закликала владу США взаємодіяти з партнерами, щоб «уникнути непередбачених наслідків тих заходів, які в даний час обговорюються».

Що турбує європейців? Зокрема, голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер висловив думку, що схвалені Сенатом антиросійські заходи зруйнують відносини Європи і США і поставлять під загрозу енергетичну незалежність Європи. А санкції щодо російських трубопроводів, які запропонували в американському Сенаті, – це «не те питання, яке повинні вирішувати у Вашингтоні». «Це європейське питання, яке повинні вирішувати європейці на підставі європейських законів і норм», – вважає Ішингер.

Найбільше європейці стурбовані проблемами в реалізації проекту «Північний потік – 2», який передбачає розвиток поставок російського газу в обхід України. Німеччина попередила про можливі дії у відповідь, якщо нові санкції США проти Росії торкнуться німецьких фірм, які беруть участь у будівництві цього газопроводу. Мова йде про компанії Uniper і Wintershall, які разом з французькою ENGIE, австрійською OMV і голландсько-британською Royal Dutch Shell у квітні 2017 року підписали з «Газпромом» угоду про довгострокове фінансування «Північного потоку – 2». Внесок кожної з них складе до 950 млн євро, але єдиним акціонером проекту залишиться російський «Газпром».

Як впливає «фактор Siemens»? Німеччина закликає ЄС розширити список санкцій проти Росії. Причиною тому послужив гучний скандал через поставки турбін Siemens у Крим проти волі компанії. Ці поставки суперечать санкціям, що їх ввів Євросоюз проти РФ у 2014 році. Згідно з ними, європейські компанії не можуть постачати обладнання і продукцію на територію анексованого півострова.

Високопосадовець з дипломатичних кіл на умовах анонімності повідомив агентству Reuters, що нові санкції можуть поширитися на чиновників російського Міненерго і російську компанію «Технопромекспорт», яка направила турбіни до Криму. Чи підтримає ЄС цю ініціативу Німеччини, стане зрозуміло 26 липня, після її обговорення в Брюсселі.