mind

Санкції не для всіх: репутація яких міжнародних компаній страждає через роботу в Криму

І чи можна вважати прецедентом історію з газотурбінами Siemens, що «знайшлися» на півострові

Цей матеріал також доступний російською
Санкції не для всіх: репутація яких міжнародних компаній страждає через роботу в Криму
Фото: Siemens.com

Наприкінці минулого тижня німецька компанія Siemens заявила, що згортає роботу за російськими держконтрактами. Також концерн закриває свою міноритарну частку в одній з російських «дочок» і починає процес припинення своїх ліцензій у сфері поставок обладнання для електростанцій, виданих російським компаніям. Також відбудеться судовий розгляд проти російських «дочок» Siemens, щоправда, у російській юрисдикції.

Причиною став скандал з поставками газових турбін до Криму, що потрапили туди через півострів Тамань нібито без відома німецької компанії. Нагадаємо, на початку липня німецька газета Süddeutsche Zeitung повідомила, що дві турбіни, що призначалися для ТЕС «Тамань», були помічені в порту Севастополя. А пізніше в розслідуванні Reuters говорилося про постачання ще двох турбін до Феодосії. У Siemens змушені були врешті-решт визнати, що це не просто схожі, а саме їхні нові турбіни, і поставки цього обладнання до Криму назвали незаконними.

Росії гостро необхідне найсучасніше і найпотужніше обладнання для вирішення проблеми енергозабезпечення Криму. Заступник міністра енергетики РФ Андрій Черезов вже заявив, що електростанцію в Криму буде все одно запущено у передбачені раніше терміни – 2018 року – без участі німецького виробника.

Однак експерти дещо скептично налаштовані щодо таких заяв. «Гадаю, що заява Siemens – елемент певної вистави, яку зараз розігрує компанія разом з її російськими партнерами», – вважає експерт з енергетики, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар. На його думку, перше, що мала зробити Siemens заради порятунку своєї репутації, якщо вона дійсно була ошукана, це анулювати ліцензію своєму головному партнеру в Росії – компанії «Силовые машины», видану в 2007 році.

Не вірить він і в те, що дії Росії стали несподіванкою для німецької компанії. Адже працюючи в Росії з 1853 року, навряд чи Siemens могла не знати, чого очікувати від партнера. «Усе це виглядає неправдоподібним. До того ж з урахуванням того, що проект ТЕС у Тамані від самого початку був віртуальним, його не було у стратегії розвитку енергопотужностей РФ, та й забезпечити дефіцит цього регіону за рахунок чотирьох турбін навряд чи реально», – констатує Гончар. 

Звичайно, втрата частини російського ринку буде неприємною для Siemens. На території РФ діє 10 її дочірніх підприємств, які в 2016 році отримали 85 млн євро чистого прибутку, а їхній портфель держконтрактів налічував близько 200 млн євро. Проте цього разу в гру вступила велика політика. Компанії можуть бути висунуті серйозні претензії в зв'язку з порушенням санкцій. Тим більше з урахуванням того, що будівництво електростанції вирішує важливі для Росії завдання в контексті масштабної мілітаризації Криму.

Разом з тим порушення міжнародних санкцій проти Росії, прийнятих у зв'язку з окупацією Криму, – повсюдне явище. Компанії все ще побоюються працювати на півострові й торгувати з ним у відкриту. Але низка лазівок у санкціях дає можливість їх обходити. Це робить внесок у легітимізацію окупації та відкладає питання можливого повернення Криму в далеке і неозоре майбутнє.

Mind зібрав найбільш значущі приклади обходу санкцій глобальними міжнародними компаніями та лояльності до таких порушень країн – великих торгових партнерів України.

Visa/MasterСard

Формально платіжні системи дотримуються режиму антиросійських санкцій на півострові. Наприкінці 2015 року Visa і MasterCard відключили від обслуговування російські банки, що потрапили до списку санкцій США. Тому якщо сьогодні спробувати розплатитися там карткою, випущеною в Україні або за кордоном, це не спрацює.

Санкції не для всіх: репутація яких міжнародних компаній страждає через роботу в Криму
Фото facebook.com/GENBANK.Crimea

Однак це не стосується карт, які емітували російські банки. Справа в тому, що, відповідно до нещодавніх змін у російському законодавстві, платіжні системи зобов'язані передавати обробку всіх транзакцій, що здійснюються всередині РФ, до Національної системи платіжних карт (НСПК). Уже з січня 2016 року головний банк уряду Криму – Генбанк, який знаходиться під санкціями, почав працювати з картами міжнародних платіжних систем через НСПК. За численними свідченнями очевидців, у Криму не виникає проблем, щоб розплатитися картками Visa або MasterCard, виданими російськими банками. Нагадаємо, система НСПК була створена в Росії в терміновому порядку в липні 2014 року, після того як через міжнародні санкції там виникли проблеми з картками міжнародних платіжних систем.

Торгові мережі Auchan і Metro Cash & Carry

У вересні 2016 року агентство Reuters провело розслідування, у ході якого журналісти з'ясували, як в Криму працюють ці глобальні ритейлери. Офіційно мережі пішли звідти ще у квітні 2014 року. Однак гіпермаркети з їх фірмовими вивісками з Криму навіть не зникали. Представники мереж у офіційній відповіді не заперечували цей факт і пояснили, що операторами магазинів виступають їхні російські «дочки», на які санкції не поширюються.

Санкції не для всіх: репутація яких міжнародних компаній страждає через роботу в Криму
Фото Shutterstock

У Auchan і Metro також запевнили, що основна частина асортименту їхніх кримських магазинів – товари російських виробників. Хоча це суперечить висновкам журналістів, які виявили на полицях безліч товарів, вироблених в Європі та маркованих фірмовими знаками мереж. Джерела Reuters розповіли, що товари надходять з Європи до російських розподільних центрів, звідки вони йдуть на поромі в кримський порт Керч і так потрапляють до магазинів. Автори розслідування звернулися за коментарями в Мінекономіки Німеччини і Франції, а також Бюро митних розслідувань, однак відповідей не отримали.

Сервіси Google і Booking.com

У 2015 році російський Yandex ініціював позов до ФАС (Федеральної антимонопольної служби РФ) проти американської корпорації Google у зв'язку з тим, що та закладає на своїй ОС Android попереднє встановлення за змовчуванням власних сервісів і додатків. У квітні цього року стало відомо, що суперечка завершилась мировою угодою. За її умовами, Google має сплатити декілька штрафів у ФАС на загальну суму близько $26 млн і дати користувачам можливість вільного вибору сервісів.

Санкції не для всіх: репутація яких міжнародних компаній страждає через роботу в Криму
Фото pixabay.com

До чого тут Крим? Однією з умов мирової угоди стало повне «зняття санкцій» з півострова з боку Google – компанія повинна відновити роботу в Криму свого магазину Google Play, а також усіх додатків і сервісів. Також можна помітити, що якщо користуватися адресою google.ru, то пошуковик визначає Крим як російський і проводить державний кордон РФ по лінії зони окупації. У прес-службі корпорації пояснили, що це стосується тільки локального сервісу, який, згідно з внутрішніми нормами, підпорядковується місцевому праву.

Схожої політики дотримується і Booking.com: спірний кордон на карті позначається пунктиром або суцільною лінією залежно від вибору локації. Однак у підказках до пошуку google.maps і booking повністю прибрали адміністративну приналежність Криму, позначаючи його лише як Кримський регіон або півострів Крим. Якщо в booking і з'являється запит на зразок «Керч, Україна», пошук за ним здійснити неможливо – випадає нуль результатів.

Toyota та інші автовиробники

Минулого тижня видання «Громадське» в результаті власного міні-розслідування виявило, що керівництво Кримського федерального університету (до анексії – Таврійський національний університет, м. Сімферополь) придбало автомобіль Toyota Camry. Продавцем виступило зареєстроване в РФ СП «Бізнес Кар», співзасновник якого – японська «Тойота Цусе Корпорейшн», що входить у концерн Toyota. Інформація отримана з даних російської податкової. Підпис під контрактом поставив співробітник офіційного дилера в Москві «Тойота Центр Рублевський». У корпорації поки ніяк не прокоментували інцидент.

Санкції не для всіх: репутація яких міжнародних компаній страждає через роботу в Криму
Фото Shutterstock

Однак у Криму працюють автосалони, в яких можна замовити нові автомобілі марок Volkswagen, Skoda і Audi – як російської, так і європейської збірки. Німецьке видання Deutsche Welle зробило запит в Федеральне відомство економіки та експортного контролю ФРН, яке відповіло, що ЄС не забороняв поставляти легкові автомобілі до анексованого Криму. Заборонені лише поставки для енергетичної, телекомунікаційної, а також транспортної галузей. Але легкові авто сюди не потрапляють – лише авто спецпризначення і призначені для перевезень груп осіб.

Logistics Consulting Group та інші китайські компанії

У квітні в Ялті пройшов міжнародний економічний форум, який, згідно з релізом організаторів, відвідали делегати з чотирьох десятків країн світу. Компанія Logistics Consulting Group з Гонконгу зголосилася стати експортером кримської пшениці в Китай. Профіцит збіжжя на півострові становить близько 400 000–500 000 тонн на рік. Передбачуваний шлях поставок – у контейнерах через порт Новоросійськ (РФ).

Санкції не для всіх: репутація яких міжнародних компаній страждає через роботу в Криму
Фото pixabay.com

Можна було б засумніватися в реальності цих планів, адже китайські компанії мають інтереси в континентальній Україні та останнім часом нерідко навідуються з візитами до Києва. Але раніше фірми з Піднебесної вже фігурували в списках кримських постачальників, причому не в споживчій, а у промисловій групі. Так, у листопаді 2015 року китайське судно-кабелеукладач JIAN JI 3001 займалося прокладанням кабелю через Керченську протоку. Роботи виконувалися в рамках будівництва керченського енергомосту. Засвітилася на півострові й китайська державна CNBM International, один з найбільших інвесторів на ринку сонячної енергетики України. Щоправда, пізніше компанія спростувала факт роботи на півострові. У російських ЗМІ періодично з'являються цитати з заяв китайських чиновників або компаній про те, що вони зацікавлені інвестувати в Крим.

Palmali Group та інші компанії з Туреччини

Palmali Group – один з найбільших турецьких логістичних операторів, що спеціалізується в тому числі на морських перевезеннях. У флоті компанії понад 100 суден. Згідно з дослідженням OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project), опублікованим у серпні 2016 року, за час окупації в Крим зайшли сотні суден, що належать як близькосхідним, так і європейським бізнесменам. Особливо помітне місце займали серед них плавзасоби з Туреччини, у тому числі судна Palmali Group.

Санкції не для всіх: репутація яких міжнародних компаній страждає через роботу в Криму
Фото palmali.com.tr

У компанії відмовилися спілкуватися з журналістами на тему порушення «кримських» санкцій. Посол Туреччини в Україні сказав OCCRP, що турецькі судна не можуть залишати Туреччину, вказавши місцем призначення Крим. «Але, можливо, деякі судна під прапорами інших країн можуть робити вигляд, що прямують до Росії, хоча насправді вони слідують до Криму. Це не пов'язано з офіційною позицією Туреччини», – заявив посол. У дослідженні наведено приклади того, як екіпажі можуть міняти прапори на маршруті залежно від зручної їм юрисдикції, а також того, як судна відключали свої навігаційні маячки, щоб приховати зміну порту призначення. Не оминають Крим стороною і турецькі інвестори. Так, у період санкцій компанія Polin Waterparks побудувала аквапарк у готельному комплексі «Ялта-Інтурист».