mind

Професійні та схемні: як триває слідство щодо Українського професійного банку

Про виведення коштів через банк НБУ «Розрахунковий центр»

Професійні та схемні: як триває слідство щодо Українського професійного банку
Фото DR

Mind розпочинає цикл матеріалів про збанкрутілі банки і схеми виведення капіталу з них. Цього разу ми намагалися розібратися, як просувається розслідування справи Українського професійного банку (УПБ).

Як усе починалося? У квітні цього року Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) розкрив схему виведення активів з УПБ через банк «Розрахунковий центр» (РЦ). Так, використовуючи засоби РЦ, з УПБ вдалося вивести 800 млн грн, внаслідок чого постраждали 12 комерційних банків. Основними інструментами виведення грошей були коррахунки в іноземних банках, схемне кредитування пов'язаних осіб, переуступка прав вимоги і покупка «сміттєвих» акцій.

У 2014 році в УПБ був введений куратор НБУ, а вже наприкінці квітня 2015 року банк був визнаний проблемним. Йому були заборонені операції по гривневих коррахунках з іншими банками. Досудовий розгляд триває досі. Велика частина постраждалих банків була ліквідована, а ті, що залишилися на ринку, воліють навіть не коментувати проблему.

Як працює банк РЦ? РЦ контролюється безпосередньо Національним банком України. «Розрахунковий центр», що має банківську ліцензію від НБУ, через міжбанк кредитував проблемні банки, яким було заборонено видавати кредити регулятора. Такий банк міг звернутися до РЦ за грошима овернайт, а Центр, виходячи з лімітів на інші банки, видавав тим кошти, щоб вони перевели їх банку, що звернувся за допомогою. Вранці наступного дня боржник повертав гроші банкам, а ті, в свою чергу, – РЦ.

Про це також в недавньому інтерв'ю розповів голова «Розрахункового центру» Юрій Шаповал.

«Оскільки «Розрахунковий центр» – це банк, який обслуговує оборот державних цінних паперів, у нас завжди велика ліквідність, тобто у нас знаходяться гроші таких великих банків, як Райффайзен, ОТП, УкрСиббанк, Альфа-банк. Вони заводять нам гроші для того, щоб проводити операції, тому велика ліквідність. І, з одного боку, хоча ми кредити нібито і не видавали, з фізичними особами не працювали, і юридичним особам теж кредити не видавали, але при бажанні, оскільки ліцензія у нас повна, можна було здійснити видачу міжбанківського кредиту. Тому фактично ось що відбувалося: РЦ кредитували сторонній банк, з цієї так званої «футбольної команди», а ця футбольна команда вже кредитували УПБ, якому було заборонено отримувати в НБУ кредити», – розповів сказав він.

Що таке УПБ? Власником банку значиться Євген Балушка, але фактичним керівником установи в ЗМІ і на ринку називають Анатолія Юркевича, співвласника компанії «Мілкіленд-Україна». А сама «Мілкіленд-Україна» виступала поручителем перед НБУ під час рефінансуванні УПБ – її активи були надані як заставне майно за рефінанс.

За інформацією Mind, Юркевич на зустрічі з банкірами в другій половині 2015 року пообіцяв повернути борг банкам, що кредитували УПБ через РЦ. Однак розмова велася не з усіма банками. Деяким Юркевич відмовив або ж передав кредитний портфель за номіналом боргу (1 грн боргу проти 1 грн кредитного портфеля).

«Наскільки я знаю, у всіх постраждалих це кредити, забезпечені земельною іпотекою. При цьому кредити частіше за все не обслуговуються, а самі застави знаходяться під арештом», – зазначає один з постраждалих.

Зрештою «живими» грошима УПБ закрив борг лише перед РЦ, Укргазбанком і Акордбанком. Велика частина потерпілих банків з часом була ліквідована.

Суть схеми та банки, що брали в ній участь. За даними джерела Mind, РЦ сам кредитував УПБ на 50 млн грн, крім того розмістив у нього на коррахунку ще 200 млн грн. «Про те, що УПБ мав заборону на обслуговування коррахунків інших банків, співробітники НБУ, що є власником РЦ, не могли не знати. У РЦ було два коррахунки в держбанках, для чого було відкривати коррахунок у приватному банку, ще й такому хворому, незрозуміло», – розповідає колишній співробітник НБУ на правах анонімності.

У результаті РЦ «попав» на ці гроші, й під тиском НБУ вирішив відшкодувати свої збитки за рахунок інших банків – їх «попросили» прокредитувати на міжбанку УПБ. Кінець кінцем 12 банків «скинулися» по 50 млн грн.

«З ранку 27 березня 2015 року з системі «Укрділінг» ряду банків від дилера «Розрахункового центру» прийшло чергове повідомлення: «УПБ 50 мільйонів». Це означало, що РЦ шукає групу підтримки для УПБ, якому збирає певну суму. Як виявилося пізніше, такі повідомлення отримали 12 комбанків, а загальна сума, яку РЦ збирав для Українського професійного банку, становила 480 млн грн – майже 10% від усіх активів банку», – зазначалося в розслідуванні Forbes.Україна.

Як йшлося в матеріалі, зібрати пул бажаючих вдалося легко – серед них виявилися Акордбанк, Авант-банк, банки Центр, ДіВі, Інтеграл-банк, КСГ Банк, Національні інвестиції, Михайлівський. Ставка овернайт на той момент складала близько 30% річних. Ще близько 5–7% банкам – учасникам ланцюжка офіційно доплачував УПБ.

Навіть більше, ряд банків під гарантії «Розрахункового центру» додали УПБ грошей безпосередньо, через міжбанк. Серед постраждалих також Укргазбанк і Фідобанк – вони «попали» з УПБ через операції своп і прямий міжбанк.

Після цього коррахунок УПБ в РЦ був обнулений, а гроші переведені на коррахунок УПБ в НБУ.

«Тобто банки видали кредити УПБ, а одночасно з цим протягом одного дня РЦ ще і кредитував сам УПБ. Причому вони відкрили кореспондентський рахунок в УПБ і просто заводили туди гроші. Просто вони там лежать, це наші гроші, але в банку-кореспондента», – пояснив в інтерв'ю глава РЦ Юрій Шаповал.

Він також розповів, що ця тіньова схема, в яку були залучені 11 банків, працювала з наростанням з серпня 2014 по квітень 2015 року, а денний оборот операцій становив по 800 млн грн. Щоправда, з самого початку і суми, і кількість учасників були меншими.

Представники КСГ Банку і Укргазбанку, які за даними Mind також постраждали в схемі УПБ – РЦ (а деякі з них не працюють у тих банках, тому що вони збанкрутували), не змогли прокоментувати для Mind ситуацію і хід розслідування справи. Вони заявили, що нібито нічого не знають про цю ситуацію і виключно тому не можуть давати будь-які пояснення.

Однак нам все ж вдалося отримати детальний коментар банкіра однієї з фінустанов, що закрилися згодом, яка втратила гроші на кредитуванні УПБ.

«Приблизно в листопаді 2014 року надійшло прохання з РЦ підтримати УПБ. Йшлося про виконання нормативів обов'язкового резервування. Пропонувалося використати коррахунки банку в «Розрахунковому центрі», оскільки залишки на коррахунках РЦ практично прирівнюються до залишків у НБУ. Гарантією збереження коштів було запевнення співробітників РЦ, що при видачі кредиту під УПБ ті отримують свіфт на повернення цих коштів банку-кредитору, а не на платежі третім особам. По суті, гроші за межі банку РЦ не виходять. Якщо пам'ять мене не підводить, була обіцяна прибутковість від операції на рівні 3–7%. Ситуація на ринку була зрозумілою, нормативи зрозумілі, а гарантії РЦ – достатня умова, щоб не кинути колег напризволяще», – поділився на правах анонімності колишній топ-менеджер потерпілого банку.

Крім того, інше поінформоване джерело, що входив до складу акціонерів одного з банків – учасників схеми, також на правах анонімності уточнив, що рішення закрити борг УПБ перед РЦ засобами інших банків було прийнято на рівні НБУ.

«Саме [Олександр] Писарук (на той момент перший заступник голови НБУ. – Mind) давав вказівку РЦ, яким банкам повертати кошти, а які відправити в утиль. Він же особисто збирав менеджмент і власників банків, змушуючи погасити заборгованість перед РЦ під загрозою введення тимчасової адміністрації», – розповів співрозмовник Mind.

Тож чи причетні до схеми посадовці «Розрахункового центру» та НБУ? Майже паралельно з вищезазначеними подіями в РЦ відбувається рокіровка – 28 березня 2015 року Національний банк прибирає з посади главу РЦ Дмитра Чугаєвського, на місце якого приходить його перший заступник – Юрій Шаповал.

При цьому Шаповал заперечує причетність до схеми з виведення коштів комерційних банків своєї дружини – співробітниці департаменту банківського нагляду НБУ Ольги Шаповал. Він заявив, що «протягом усього цього періоду вона не була контролером ані РЦ апріорі, ані УПБ. Хоча по УПБ, наскільки мені відомо, саме внаслідок реорганізації банківського нагляду, у березні або квітні 2015 року вона була заступником керівника підрозділу кураторів».

Як відбувався рефінанс НБУ і виведення активів? УПБ з 2014 року отримував рефінансування від Нацбанку, надаючи підроблені дані про заставні активи (наприклад, земельні ділянки, площа яких виявилася набагато менше зазначеної в документах) і недостовірні відомості про ліквідність і платоспроможність. За даними НБУ, у березні 2014 року він надав УПБ кредити для збереження ліквідності на суму 120 млн грн.

Дніпровське управління поліції ініціювало досудове розслідування. Суть звинувачення полягає в тому, що УПБ отримав рефінанс під заставу фіктивних земельних ділянок.

Отримати відповідь на свій запит щодо поточного статусу справи редакції Mind поки не вдалося.

Як УПБ позичав гроші у НБУ? За опублікованими рішеннями суду УПБ звернувся до Нацбанку за рефінансуванням 5 березня 2014 року.

Банку було потрібно 120 млн грн для підтримки ліквідності. У відповідь банк запропонував «пул кредитів» цілого ряду юросіб на загальну суму понад 500 млн грн (після переоцінки їхня вартість впала до 137 млн грн). Як додаткове забезпечення банком був запропонований депозит ТД «Мілкіленд» на 50 млн грн, акції УПБ на 280 млн грн, а також поручительство ДП «Мілкіленд-Україна» на 120 млн грн.

Пізніше, коли УПБ визнають проблемним, НБУ затіє тяжбу з «Мілкіленд» за борги УПБ. Так як рефінанс був забезпечений майновими правами за кількома кредитними договорами позичальників УПБ, що в якості застави передали банку землі, за площею в багато разів менші, ніж вказувалося в документах.

Хто розікрав рефінансування УПБ? УБП після визнання банку проблемним вивів з-під застави ліквідне майно, яким він би міг погасити борг перед НБУ.

«...УПБ тиждень працював цілодобово – і скоротив активи з 4,5 млрд грн (за даними НБУ на 01.04.2015) приблизно до 1,4 млрд грн (за даними НБУ на 01.07.2015). Причому з банку було виведено практично всі ліквідні активи – аж до автомобілів і касових вузлів», – йдеться в розслідуванні Forbes.Україна.

У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб стверджують, що намагалися перешкодити махінаціям з виведення майна УПБ. Але всупереч заборонам, воно все ж було проведене через іноземні банки і компанії-прокладки.

«Так, з коррахунку УПБ у Банку FRICK & CO (Ліхтенштейн) були списані понад $10 млн на користь компанії-нерезидента за зобов'язаннями пов'язаної з власником УПБ юрособи. Представники ФГВ, отримавши повідомлення про мету списання грошей, одназу заборонили банку в Ліхтенштейні проводити цю транзакцію. Проте гроші були списані», – стверджують у ФГВ.

Відчуження нерухомого майна та інших основних засобів балансовою вартістю 300 млн грн здійснювалося, в основному, шляхом списання коштів з рахунків юридичних осіб, пов'язаних з контролером банку. Така схема була реалізована під час укладання договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості, автомобілів та рухомого майна зі значним дисконтом. При цьому за активи, балансова вартість яких становила 231 млн грн, оплата здійснювалася за третю особу, з якою укладено договір купівлі-продажу», – додають у Фонді.

Крім того, прагнучи допомогти слідству, «ФГВ проводить ґрунтовну аналітичну роботу, спрямовану на встановлення причетних колишніх посадових осіб та власників ВАТ«УПБ» до скоєного кримінального злочину». Про це в коментарі Mind повідомила прес-служба Фонду.

Так, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ВАТ «УПБ» направлено до правоохоронних органів дев’ять заяв про скоєне кримінальне правопорушення за фактами незаконних дій власників і керівництва ВАТ «УПБ». Кримінальні виробництва, створені за цими заявами, об'єднані в одне під № 42015100000000795, досудове розслідування в якому здійснюється ГСУ СБУ. Інформації про оголошення про підозру комусь в цьому провадженні немає.

«За фактами виведення активів банку і заставного майна, а також надання неправдивої інформації в останньому уповноваженою особою Фонду в правоохоронні органи направлено ряд заяв про скоєння кримінального злочину, інформація з яких внесена до Єдиного реєстру під № 12016100040005285 та № 12015100000000616, досудове розслідування в яких здійснюється відповідно слідчими столичного СВ Дніпровського УП», – прокоментувала поточний стан справ прес-служба ФГВФО.

Судові матеріали також свідчать, що «у результаті необґрунтованої продажу за безцінь кредитних зобов'язань позичальників, керівництвом УПБ прийнято рішення про виведення з-під застави ліквідного заставного майна, за рахунок якого УПБ міг би задовольнити свої кредиторські вимоги і погашати кредит Національного банку України».

«Банк проводив внутрішні схеми з відчуження майна, але не отримував на свої рахунки гроші за його продаж, а гроші з депозитів клієнтів УПБ банк переводив на фірми, які працювали в змові з УПБ, що призвело до банкрутства УПБ», – так описується ситуація в рішенні Шевченківського суду м. Києва від 26.11.2016.

Згідно з даними СБУ, «у період з 25 по 28 травня 2015 року посадові особи УПБ зробили незаконні внутрішньобанківські проводки по рахунках, у результаті яких штучно створений позитивний залишок на рахунку ТОВ «Розвиток-2012» у сумі 614 778 952,00 грн».

«Внаслідок таких спільних дій колишніх посадових осіб ВАТ«УПБ», власників ТОВ «Розвиток-2012» і ТОВ «ФК Аурум Фінанс», ВАТ «УПБ» безпідставно втратив права вимоги за кредитними договорами на особливо велику суму, а також право задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна, тобто ВАТ «УПБ» завдано збитків на суму понад 100 000 000 грн», – сказано в рішенні Шевченківського районного суду.

Тобто пов'язані з УПБ компанії, як би викуповуючи його майно, розраховувалися з банком тільки на папері. Крім того, держреєстр вказує Анатолія Юркевича як кінцевого бенефіціара ТОВ «Розвиток-2012».

Аудиторський звіт показав, що Нацбанку завдано прямих збитків у вигляді непогашеної кредитної заборгованості в сумі 106,7 млн і заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 1,6 млн грн. Збитки від взаємозаліків, продажу майна, закриття договорів поруки та інших операцій з інсайдерськими кредитами і депозитами становили понад 400 млн грн.

Чи понесе хтось відповідальність? Справу про схему УПБ – РЦ розслідує ГСУ МВС Києва (номер у ЄРДР 12015100000000490 від 27.05.2015).

«За документами Національного банку було відкрито декілька кримінальних проваджень із зазначенням конкретних прізвищ. Одну з кримінальних справ порушено за заявою керівника ДіВі Банку, яку було подано до поліцію Дніпровського району Києва. Згодом цю справу було об'єднано з ще декількома кримінальними справами в Генпрокуратурі, і потім передано до Головного управління поліції Києва, яке продовжує розслідування.

Тобто, наскільки нам відомо, за цим епізодом існує кримінальна справа, яка розслідується СБУ, і кримінальна справа, яка розслідується Головним управлінням Національної поліції. Але наших співробітників на даний момент уже давно ніхто не розпитував на цю тему», – сказав Шаповал в інтерв'ю.

Як повідомили Mind в СБУ, служба безпеки вже два роки веде досудове розслідування у справі доведення УПБ до банкрутства і розкрадання активів банку. Докладні коментарі у справі УПБ, заявляють в СБУ, можна буде отримати лише після проведення необхідних слідчих (розшукових) заходів та отримання висновків судових експертів.

Нацбанк, відповідаючи на запит Mind у справі УПБ, відправив нас за коментарями до ФГВФО і поліцію, заявляючи, що не є розпорядником такої інформації. Однак ж при цьому в НБУ зазначили, що Національний банк максимально сприяє розслідуванню правопорушень в банківських установах.

«За п’ять місяців 2017 року НБУ 76 разів надавав правоохоронним органам сприяння в доступі до інформації в межах розслідувань кримінальних злочинів у банківській сфері. Всього протягом 2016–2017 років від Національного банку доступ до інформації правоохоронці отримували 231 раз», – відзначили в регуляторі.

Результати розслідування ні за схемою РЦ – УПБ, ні щодо розкрадання рефінансування НБУ досі невідомі. Кого конкретно підозрюють у розтраті мільйонів, на кого з причетних осіб заведено кримінальне провадження – також поки залишається таємницею.