mind

Навіщо Сергій Тігіпко викупить активи Миколи Мартиненка і Давида Жванії

І що ТАСкомбанк зможе запропонувати вкладникам неплатоспроможного «Діаманту»

Навіщо Сергій Тігіпко викупить активи Миколи Мартиненка і Давида Жванії
Фото facebook.com/tascombank

Цього тижня стало відомо, що ТАСкомбанк, який належить Сергію Тігіпку, стане приймаючим банком для активів неплатоспроможного Діамантбанку Миколи Мартиненка і Давида Жванії. На момент введення тимчасової адміністрації стан «Діаманту» був набагато кращим, ніж в інших неплатоспроможних фінустанов: у нього було близько 600 млн грн готівки. У деталях угоди між Фондом гарантування вкладів і ТАСкомбанком розбирався Mind.

Як розвивалися перемовини? За інформацією Mind, банк Тігіпка спочатку претендував на корпоративний портфель Жванії – Мартиненка, а також на нерухомість, яка є у банку, усю готівку, а ще – доплату 500 млн грн. Натомість ТАСкомбанк мав би взяти на себе, окрім гарантованих виплат, забов’язання щодо пасивів 4-ї черги, тобто вкладників, чиї депозити перевищують гарантовані 200 000 грн. «Проте для самого Фонду така угода означала б приблизно мільярдний збиток, тому цю пропозицію було відкинуто», – так пояснює хід перемовин джерело Mind, знайоме з їхнім розвитком.

Проте, Фонд погодив іншу пропозицію – щодо передачі частини активів та гарантованих пасивів. «Єдиним учасником конкурсу, а зрештою і його переможцем, стало АТ «ТАСКОМБАНК». «Передбачається, що АТ «ТАСКОМБАНК» виступить як приймаючий банк. Від придбання перехідного банку (на що попередньо також заявився переможець конкурсу) АТ «ТАСКОМБАНК» добровільно відмовилось. На сьогодні вже отримано позитивний висновок Національного банку України щодо його, як приймаючого банку, фінансового стану та спроможності виконати зобов’язання перед вкладниками та кредиторами неплатоспроможного ПАТ «ДІАМАНТБАНК», – зазначається у релізі Фонду.

Детальні умови Фонд гарантування вкладів поки що не розкриває. Водночас, за даними Mind, ТАСкомбанк отримає переважно корпоративний кредитний портфель банку, натомість візьме на себе всі забов’язання з виплати гарантованих вкладів, що становлять приблизно 1 млрд грн.

«Виведення неплатоспроможного ПАТ «ДІАМАНТБАНК» з ринку шляхом передачі частини активів та зобов’язань приймаючому банку дозволить Фонду, а отже і державі, зекономити час та кошти на здійснення ліквідації ПАТ «ДІАМАНТБАНК» – підкреслюють у ФГВ.

Що обіцяють вкладникам «Діаманту»? Шанси отримати свої вклади матимуть вкладники, чиї депозити перевищували 200 000 грн, тобто четверта черга, оскільки Фонд залишив собі готівку банку. Загальний обсяг цих зобов'язань складає близько 900 млн грн.

«Але найголовніша новина для вкладників із сумою [вкладів] понад 200 000 грн полягає в тому, що Фонд залишив собі в повному обсязі всю суму кешу, яка перебувала на рахунках і в касі банку! На момент введення [тимчасової] адміністрації це було майже 600 млн грн», – написав  екс-голова правління Діамантбанку Олег Ходачук. За його розрахунками, цих коштів вистачить на компенсацію половини обсягу вкладів четвертої черги.

Це також підтверджується і релізом Фонду гарантування вкладів. «Погашення переданих зобов’язань перед вкладникам здійснюватиметься приймаючим банком без залучення фінансових ресурсів з боку Фонду. Натомість активи, що не будуть передані приймаючому банку (у тому числі всі грошові кошти, що залишились на рахунках ПАТ «ДІАМАНТБАНК»), спрямовуватимуться на задоволення вимог кредиторів згідно з законом. При цьому основна сума буде спрямована на задоволення вимог кредиторів четвертої (вклади фізичних осіб, що перевищують гарантовану суму 200 000 грн) та наступних черг, зважаючи на те, що за рахунок коштів Фонду вкладникам ПАТ «ДІАМАНТБАНК» буде виплачено лише у межах 140 млн грн гарантованого відшкодування», – офіційно пояснюють у ФГВ алгоритм повернення депозитів, що були розміщені у Діамантбанку.

Це фактично означає, що Фонд від цієї суми відрахує суму, яку він уже витратив на виплату гарантованих депозитів, а це приблизно 150 млн грн, а інші кошти будуть направлені на погашення негарантованих вкладів.

На думку Ходачука, не виключено, що частину коштів зможуть повернути навіть юридичні особи. «Наразі великий обсяг якісних активів залишається в ліквідаційний масі Діамантбанку для компенсації коштів вкладників: уже оформлена якісна житлова нерухомість у центрі Києва, бізнес-центри, бази відпочинку, працюючі кредити. У заявку ТАСу вони не ввійшли або з причини, що їм не дозволили дати обсяг активів більше гарантованої суми, або оцінка Фонду була вищою за оцінку ТАСу такого активу.

За моїми оцінками, цих активів залишається щонайменше на 1 млрд грн. Що дасть змогу в повному обсязі компенсувати кошти фізичних осіб та ще залишиться на компенсацію частини юридичних. Побачимо, правда, як Фонд буде розпродувати решту активів. Сподіваємося, що процедура ліквідації решти Діамантбанку пройде ефективно», – наголосив Ходачук.

Історія краху і варіанти виходу з кризової ситуації. «Діамант» поповнив собою лави неплатоспроможних українських банків наприкінці квітня. Як писав Mind, несподіванкою для ринку ця подія не стала, оскільки розмови про те, що фінустанову недокапіталізовано щонайменше на 700 млн грн, ходили вже давно. Проте Олег Ходачук до останнього заперечував можливість введення в банк тимчасової адміністрації. Напередодні її введення банк посідав 23-е місце серед 90 працюючих українських банків з обсягом активів у 7,27 млрд грн.

Після того як банк все ж таки було визнано неплатоспроможним, Ходачук назвав основною причиною неплатоспроможності затримання одного з акціонерів – Миколи Мартиненка. Та почав активно агітувати за створення перехідного банку за участі нового інвестора – ТАСкомбанку. А до Фонду гарантування вкладів фізосіб і Нацбанку тим часом почали надходити сотні майже однакових листів з проханням створити перехідний банк.

Проте у Фонді до такої ідеї поставилися досить скептично. «Створити банк, дати йому 500 млн грн «живими» грошима плюс ще 500 млн грн субординованого боргу, щоб виплатити 1,2 млрд грн вкладникам – це дуже сумнівний захід», – заявив голова ФГВ Костянтин Ворушилін на прес-конференції декілька тижнів тому.

Як зреагував ринок на нинішні домовленості? Учасники ринку оцінюють рішення Фонду загалом позитивно. За словами аналітика Павла Крапівіна, з точки зору групи ТАС, це гарне придбання. Воно дасть можливість нарощувати клієнтську базу і технології. Можливо, навіть забезпечить перевищення вартості активів над обов'язковими виплатами, оскільки окремі негативно класифіковані активи можуть перестати бути такими при передачі їх ТАСу.

З ним погоджується і Анна Довгальська, голова правління Юнекс Банку. «Ми бачимо в цьому рішенні ряд позитивних моментів. Це дозволить заощадити кошти Фонду гарантування вкладів, і як наслідок – державі, а також виконати зобов'язання перед вкладниками», – зазначає вона.

Активи тих українських банків, які було виведено з ринку за останні роки, передавалися Фонду гарантування вкладів для реалізації – з метою компенсації витрат на погашення вкладникам гарантованих державою 200 000 грн. Як правило, сума цих активів – часто переоцінених і «порожніх» – була значно нижчою, ніж фактичні виплати Фонду.

«Тому у Фонду, з одного боку, накопичувалися малоліквідні активи на астрономічну суму, а з іншого – величезний дефіцит за фактичними виплатами. У цій ситуації НБУ і ФГВ завжди вітають, якщо з'являється приймаючий банк, який бере на себе обов'язкові виплати для вкладників збанкрутілого банку в обмін на частину його активів», – пояснює член ЕДК Олег Пендзин. За його словами, це дає ФГВ можливість, знявши з себе відповідальність за обов'язкові виплати, зайнятися погашенням зобов'язань перед іншими кредиторами.

«З позиції держави, це дійсно реальна економія і коштів, і часу. А ось з позиції як клієнтів, так і всього банківського співтовариства, звичайно, оптимальним варіантом було б відродження банку в тому чи іншому вигляді. Як з точки зору повернення коштів, так і репутації всієї вітчизняної банківської системи», – резюмує Павло Крапівін.