mind

Обсяги торгівлі ОРДЛО з Україною та світом: дані залізниці

За минулий рік товарообіг між Україною та ОРДЛО залізницею склав 25 мільйонів тонн

Обсяги торгівлі ОРДЛО з Україною та світом: дані залізниці
Заблокований потяг на ділянці Гірське-Золоте (Луганська обл. )
Фото УНІАН

Блокада торгівлі між Україною та ОРДЛО (окремими районами Донецької та Луганської областей) триває вже 61 день. Наразі сполучення з окупованими територіями призупинено вже не через дії протестувальників, а на підставі наказу Президента.

Вчора, 16 березня, він ввів у дію рішення РНБО «Про невідкладні додаткові заходи щодо протидії гібридним загрозам національній безпеці України». Документ встановлює тимчасову заборону переміщення всіх вантажів через лінію розмежування, окрім вантажів гуманітарного призначення.

На запит Mind «Укрзалізниця» надала інформацію щодо вантажів, які рухалися через лінію розмежування до блокади, протягом 2016 року. Дані свідчать, що Україна мала від’ємне сальдо у торгівлі з окупованими територіями. Так, з підконтрольної на непідконтрольну територію протягом року було ввезено 13,4 млн тонн вантажів, тоді як у зворотному напрямку УЗ транспортувала 19,4 млн тонн вантажів. Приблизно п’ята частина ввезених з ОРДЛО товарів і близько чверті вивезених туди – це товари, що прямували за межі чи з-за меж України, тобто експорт та імпорт.

ОРДЛО-Україна

У номенклатурі вантажів, ввезених з окупованого Донбасу на підконтрольні українські території, левову частку (75%, або 11,8 млн тонн) становить кам’яне вугілля. Ще 8,3%, або 1,3 млн тонн припало на кокс, близько 5% товарів  (700 000 тонн) в офіційній статистиці – чорні метали. Частка інших вантажів в обсязі 1,7 млн тонн склала 10% у загальному обсязі ввезених товарів. Також у переліку у незначній кількості фігурують мінеральні та будівельні матеріали, хімікати, залізна руда, хімічні та мінеральні добрива, кольорові метали, по декілька тисяч тон лому, нафтопродуктів та устаткування.

В експорті з ОРДЛО найбільшими статтями стали чорні метали (3,2 млн тонн) та кам’яне вугілля (177 000 тонн).

Україна-ОРДЛО

У зворотному напрямку Україна постачала більш диверсифіковану лінійку вантажів. Хоча більше половини (55%, або 5,4 млн тонн) також припало на один вантаж – залізну руду. Ще 32%, або 3,1 тонни – це кам’яне вугілля. Обсяг решти груп вантажів варіювався в межах 100-200 тис. тонн, серед них кокс, будівельні матеріали, чорні метали, лісові вантажі. Десятками тисяч тонн обчислюється обсяг перевезень хімікатів, солі, лому чорних металів, кольорових металів і виробів з них. В обсягах від декількох сот до декількох тисяч тонн фігурують також цемент, машини і устаткування, нафта і нафтопродукти, хімічні і мінеральні добрива.

У режимі імпорту в ОРДЛО постачались кам’яне вугілля (2,8 млн тонн), залізна руда (800 000 тонн), мінеральні та будівельні матеріали (10 000 тонн).

Обсяги торгівлі ОРДЛО з Україною та світом: дані залізниці

Джерело: Укрзалізниця

За усіма цими цифрами стоять конкретні виробничі ланцюги, які досі забезпечували можливість роботи металургійного та паливно-енергетичного комплексу. Які конкретно підприємства та вантажі є ланками цих ланцюгів?

Залізна руда. На території ЛДНР знаходиться декілька досить потужних металургійних заводів – Єнакіївський метзавод зі своїм макіївським філіалом (до «націоналізації» «урядом» «ДНР», що відбулася на днях, входив до складу «Метінвесту»), Алчевський меткомбінат (раніше – група «ІСД»), Донецький метзавод (раніше група «Донецьксталь»). У 2016 році підприємства отримували сировину для виробництва – залізну руду – переважно з ГЗК у Дніпропетровській області – Північного та Інгулецького ГЗК (обидва входять у групу «Метінвест»).

За оцінками аналітиків, Єнакіівський та Макіівський метзаводи потребують близько 2,6 млн тонн залізної руди на рік, Алчевському меткомбінату необхідно ще 1,6 млн тонн. «ДМЗ» за минулий рік спожив декілька десятків тисяч тонн залізорудної сировини.

Кам’яне вугілля (антрацит). За розрахунками Міненерговугілля та експертів, обсяг виробництва кам’яного вугілля марки А на території ЛДНР може складати від 6 до 8,5 млн тонн. Лише найбільші шахти ДТЕК («ДТЕК Ровенькиантрацит» та «ДТЕК Свердловськантрацит») протягом 2016 року видобули, за даними Міненерговугілля, 4,5 млн тонн.

Антрацит з Донбасу є сировиною для ТЕС, більшість яких знаходяться по «мирний бік» лінії розмежування. Покупцями антрациту з Донбасу у 2016 році були як приватні, так і державні енерговиробничі компанії:  ДТЕК, «Донбасенерго», «Центренерго» та інші. Ймовірно, що решта вугілля здобувається на Донбасі нелегально та вивозиться у Росію. Енергетичне вугілля з Донбасу використовують у виробництві і деякі промислові підприємства, наприклад, про дефіцит вугілля марок АС та АШ у зв’язку з блокадою заявили на «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Кам’яне вугілля (тверде). Тверде вугілля марки К є сировиною для виробництва коксу, який у свою чергу необхідний для виплавки чавуну. Кокс споживають у якості сировини усі меткомбінати, водночас він є продуктом виробництва коксохімічних підприємств. Найбільші шахти з видобутку коксівного вугілля в ЛДНР – «Шахта ім. Засядько», «Шахтоуправління «Донбас», «Краснодонвугілля». Видобуток на них у 2016 році склав 3,77 млн тонн (1,3 млн, 0,6 млн та 1,87 млн тонн відповідно). Основним покупцем коксівного вугілля на підконтрольній Україні території є Авдіївський коксохім, який у 2016 році виробив 2,35 млн тонн коксу.

Кокс. У свою чергу кокс споживають металургійні підприємства, розташовані як на непідконтрольній (Єнакіївський метзавод, Алчевський меткомбінат), так і на підконтрольній Україні території (Завод ім. Ілліча, «Азовсталь», «Дніпровський меткомбінат», «Запоріжсталь» та ін.).

У 2016 році виробництво чавуну в Україні склало 23,5 млн тонн, з них підприємства «Метінвесту», які найбільше зав’язані на отримання коксу з Авдіївського коксохіму – 12,4 млн тонн. На території ЛДНР також діють коксохімічні заводи, які не залежать від поставок коксівного вугілля з підконтрольної Україні території, зате зав’язані на ринки збуту за межами ЛДНР (Алчевський коксохім з групи ІСД, «Макіївкокс», Ясинівський коксохім).

Чорні метали. Ринки збуту метзаводів, розташованих у ЛДНР, знаходяться за межами її території і, здебільшого, за межами України. Продукція переважно вивозилася через Маріупольський та інші порти. Минулого року ЄМЗ виробив 1,95 млн тонн сталі, Алчевський  меткомбінат – 1,3 млн тонн (разом – 13,4% усього українського виробництва). Щодо обсягів виплавки сталі ДМЗ даних немає, підприємство працювало неритмічно.