mind

Чому закриття Сбербанку в Україні негативно вплине на банківську систему

Можливе рішення РНБО створить прецедент для ринку

Чому закриття Сбербанку в Україні негативно вплине на банківську систему
Активісти замуровують вхід до офісу "Сбербанку"
Фото УНІАН

Завтра, 15 березня, Рада національної безпеки і оборони України планує розглянути питання про заборону ПАО «Сбербанк»  працювати на території України.  Про це напередодні заявив Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков в ефірі одного з українських телеканалів. Головна претензія до «дочки» російського держбанку – визнання ним легітимності «документів», виданих керівництвом самопроголошених ДНР/ЛНР, та співпраця зі структурами, розташованими на окупованих територіях сходу України. 

Нагадаємо, у понеділок, 13 березня, у Києві пройшла низка акцій проти діяльності «Сбербанку» в Україні. Зокрема, були пошкоджені банкомати банку та замуровано вхід до одного з відділень у центрі столиці. На цьому тлі лунали заклики активістів про повне закриття банку.

«Інцидент підтверджуємо. Робота відділення, розташованого на вул. Володимирській, в цілях безпеки тимчасово припинена. За фактом інциденту банком подано заяву до правоохоронних органів. Усі інші відділення банку працюють в штатному режимі», – повідомили у банку.

Коментуючи m!nd резонанс навколо фінустанови, у Сбербанку наголосили, що провадять свою діяльність на підставі ліцензії НБУ, дотримуючись норм українського законодавства. «Банк не обслуговував, не обслуговує і не має наміру обслуговувати фізичних і юридичних осіб на підставі документів, виданих на непідконтрольних українській владі територіях, і не здійснює фінансові операції на даних територіях. Банк обслуговує клієнтів виключно на підставі документів, що ідентифікують їх відповідно до вимог українського законодавства», – підкреслили у прес-службі.

В установі запевнили, що ПАТ «СБЕРБАНК» не обслуговує осіб, включених до офіційного переліку причетних до здійснення терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, і здійснює блокування фінансових операцій таких осіб (з урахуванням рекомендацій FATF і відповідних рішень РНБО і Кабінету Міністрів України).

У свою чергу фінансовий експерт Павло Крапівін наголосив у бесіді з m!nd, що рішення про закриття Сбербанку в Україні, в разі його прийняття на засіданні РНБО, а не за рахунок механізмів НБУ, на вітчизняній банківській системі позначиться негативно. По-перше, таким чином буде створено прецедент закриття банку поза існуючим нормативним полем Національного банку, лише на підставі резонансу в медіа. Це відразу призведе до відтоку клієнтів (власники поточних рахунків і вкладники) з усіх банків з російським капіталом. Позичальники ж, навпаки, всіляко намагатимуться не виконувати свої зобов'язання в очікуванні можливого закриття банку. «Поховати практично будь-який банк можна за допомогою навіть частини тієї інформації і дій, які останнім часом проводяться проти Сбербанку РФ. Згадаймо 2008 рік та «Промінвестбанк». За два тижні практично банк поклали», – говорить він.

Окрім цього, за словами Крапівіна, країна втратить російські банки як джерело фінансування дефіциту бюджету шляхом продажу їм облігацій державної позики, а також – податки, які платять російські банки в Україні; безробітними стануть тисячі банківських співробітників без реальної можливості працевлаштуватися далі за фахом. Отже, загальний рівень довіри до банківської системи України знизиться ще сильніше, а Російська Федерація отримає можливість звернутися в міжнародний суд з відповідним позовом до України.

«Я дуже сподіваюся, що цього не станеться. Відповідно оцінюю ймовірність як невисоку», – водночас зазначив Крапівін.

Заступник голови правління одного з українських банків на умовах анонімності назвав події навколо Сбербанку провокацією. «Причому [це може бути] як провокація з боку РФ, так і з боку українських радикальних сил», – висловив припущення співрозмовник видання.

Відповідаючи на запитання m!nd.ua відносно ініціатив з боку Національного банку України на майбутньому засіданні РНБО, у прес-службі НБУ зазначили лише, що «голова НБУ Валерія Гонтарева як член РНБО візьме участь завтра у засіданні Ради та інформуватиме Раду з питання діяльності дочок російських банків із державним капіталом в Україні».

Стосовно ж можливих пропозицій від банківського регулятора експерт фінансового ринку Дмитро Гриджук висловив припущення, що з урахуванням того, що ситуація досягла найвищої точки напруги, заходи щодо «дочки» російського Сбербанку можуть бути доволі радикальними. «І хоча я вважаю, що ця фінустанова володіє досить інноваційними управлінськими і корпоративними технологіями, отриманими від материнської компанії, будь-який бізнес-крок – будь це банк з чисто українським капіталом, західним чи російським – повинен бути регламентований і легітимний. І тоді не довелося б скликати такий незалежний орган, як Рада з нацбезпеки. Все було б визначено в законодавчому полі банківського сектора», – підкреслив Гриджук.

«Ситуація навколо Сбербанку Росії і його дочірнього банку в Україні дуже дивна і неоднозначна. Досі не зрозуміла позиція самого Сбербанку, і вся історія будується на інформації з новинних агентств. При цьому реакція окремих представників влади, Нацбанку і чомусь МВС в особі [міністра Арсена] Авакова з'явилася моментально, мало не до самих подій, у кращих традиціях так званих «російських журналістів», що ведуть репортажі з гарячих точок ОРДЛО», – підкреслює інвестаналітик Іван Угляниця.

За його словами, дивує подвійна позиція влади щодо блокади ОРДЛО з одного боку, і щодо Сбербанку – з іншого.   «Також виникає безліч питань щодо того, що, якщо, припустимо, в зв'язку зі зміною ставлення РФ до документів, виданих в ОРДЛО, російські банки стали обслуговувати громадян з такими документами, то чому тоді немає претензій до інших дочірніх банків з російським корінням, і не тільки державних», – говорить Угляниця.

«Ми б зараз не задавалися з вами цим питанням, якби всі ризики фінансового ринку, особливо політичні, вчасно моніторилися, аналізувалися і керувалися. Можливо, довелося б задовольнитися певними обмеженнями в роботі з фізичними особами, малим бізнесом», – доповнює свого колегу Дмитро Гриджук. Водночас, не слід забувати про те, що будь-які бізнес-процеси, що йдуть врозріз з державною політикою, тягнуть за собою санкції, аж до найжорсткіших, вважає він. «Якими будуть ці санкції і що за ними настане, вирішувати центробанку як регулятору ринку. Безумовно одне: це ще одна втрачена ланка в ланцюжку довіри суспільства до банківської системи», – резюмує Гриджук.