mind

Законопроект «на коліні»: чому влада знову заговорила про реінтеграцію Донбасу

І чому текст президентського законопроекту переписуватиметься ще неодноразово

Законопроект «на коліні»: чому влада знову заговорила про реінтеграцію Донбасу
Фото УНIАН

У ЗМІ нарешті просочився текст скандального законопроекту про реінтеграцію Донбасу, який може стати одним з найбільш обговорюваних документів наступного політичного сезону, нехай і не в поточній редакції. Хоч РНБО і відклала розгляд документа до осені, уже зараз зрозуміло, що в найближчі декілька місяців Банкова вестиме активні переговори для збору голосів на підтримку законопроекту. Але далеко не все залежатиме від ситуації всередині самої України.

Розмови про розробку документа, який повинен розставити всі крапки над «і» у питанні Донбасу, окреслити стратегію відновлення українського суверенітету над цими територіями і замінити АТО на якийсь інший формат, виникли ще на початку літа. Влада говорила про новий статус ВСУ і реальні кроки з реінтеграції територій, причому неодноразово підкреслювалося, що законопроект, який готується, не суперечитиме Мінським угодам.

У підсумку ми побачили «шахматку» документа, який в однаковій мірі не задовольнить жоден сегмент українського суспільства і викличе серйозні дискусії з нашими західними партнерами. Йдеться, звичайно ж, лише про перші 10 статей законопроекту, але влада могла свідомо допустити «злив» цієї частини документа, щоб оцінити як внутрішню, так і зовнішню реакцію. Поки все говорить про те, що через недоработаність законопроекту на нього чекатиме ще не одна редакція.

Як законопроект визначає статус ОРДЛО? Як тимчасово окуповані території. Причому в ст. 1 документа міститься формулювання про те, що межі цих територій визначаються Міністерством оборони за поданням Генерального штабу ЗСУ. Інформація про межі може актуалізуватися. Остання теза дуже насторожує.

Як змінюється статус української армії й АТО? З наявного фрагмента документа складно сформувати цілісну картину пропонованого статусу наших військових. Поки йдеться лише про «особливий режим» і праві використовувати ВСУ для відновлення українського суверенітету. Підкреслюється і право на самооборону, закріплену в Статуті ООН.

У чому полягає реінтеграція Донбасу? Серед способів відновлення українського суверенітету законопроект пропонує як «комплекс виняткових заходів з організації оборони для стримування агресії», так і «дотримання міжнародних зобов'язань України». При цьому логіка документа настільки витіювата, що складно зробити висновок, якій з цих двох стратегій автори віддають перевагу. Видно, що документу не вистачає комплексності або ж окремі статті писалися в різний час і різними людьми.

Як законопроект пропонує відновлювати зв'язки з громадянами з ОРДЛО? Цьому питанню в документі приділяється особлива увага. Говориться і про необхідність відновлення гуманітарних зв'язків з територіями, і про забезпечення соціально-економічних потреб людей, і про юридичний захист їхніх інтересів. Що характерно, відсилання йде на дію закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який був прийнятий ще у 2014 році й стосувався Криму. Тепер потрібно або приймати зміни в цей закон, або займатися підготовкою принципово нової редакції. Позитивним фактором є те, що документ гарантує право власності на майно фізичних осіб з ОРДЛО, незалежно від того, отримали вони статус внутрішньо переміщених осіб чи ні. Це серйозний крок для того, щоб заявити про пріоритетність прав людей і готовності української держави їх захищати.

Чому законопроект ігнорує питання Криму? Теоретично, якщо влада називає і ОРДЛО, і Крим окупованими територіями, то їхній статус повинен фігурувати у зв'язці в кожному прийнятому нормативно-правовому акті. Але насправді ми бачимо, що ці питання досить жорстко розділені. Багато в чому через позицію західних партнерів, які неодноразово давали зрозуміти, що в рамках українського питання вони вирішують саме донбаську проблему, а не кримську.

Чи суперечить документ Мінським угодам? І так, і ні. З одного боку, законопроект у декількох місцях посилається на Мінські угоди як на пріоритетний документ забезпечення безпеки, з іншого – не містить імплементації жодного пункту угод. У разі його прийняття питання проведення виборів на Донбасі та комплекс заходів, який повинен закінчитися отриманням Україною контролю над кордоном з РФ, виглядають абсолютно нездійсненними. Крім того, Мінські угоди і законопроект витримані в принципово різній стилістиці та оперують різною термінологією. Тому їхня сполучуваність абсолютно виключена, що, втім, не заважає документу посилатися на Мінські угоди.

Чи дійсно документ розширює повноваження президента України? Так, у частині можливості введення воєнного стану, що прописано у ст. 9 законопроекту. Крім того, у цій же статті говориться про можливість президента використовувати ВСУ та інші воєнізовані формування для стримування і відсічі Російській Федерації. Навряд чи можна сказати, що документ повністю розв'язує президенту руки для введення воєнного стану, але те, що він дає для цього додаткову аргументаційну базу – це точно.

Чому в документа мало шансів на прийняття? З цілої низки причин. По-перше, його прийняття не призведе до жодних принципових змін ситуації, це скоріше законсервує нинішній статус «ні війни – ні миру».

По-друге, якщо після саміту G20 у США і РФ дійсно сформується воля для вирішення питання Донбасу, то пропонований законопроект у зв'язку з цим не має жодних перспектив. Усередині ж країни більш радикальні сили, ніж БПП і «Народний фронт», трактуватимуть документ як недостатньо жорсткий і такий, що необґрунтовано розширює повноваження президента. За певних обставин для влади це може створити не тільки зовнішні, але і внутрішні ризики, особливо якщо восени загостриться парламентська криза.

Тому доля документа залежатиме від того, як складатиметься кон'юнктура, і цілком можливо, що в певний момент влада сама вирішить відмовитися від концепту, що поки явно не отримує схвалення ні всередині України, ні за її межами.