mind

Криза розмовного жанру: що показав саміт Україна – ЄС

І чому відносини між Києвом і Брюсселем вже не будуть такими, як раніше

Криза розмовного жанру: що показав саміт Україна – ЄС
Фото прес-центр Президента України

Саміт Україна – ЄС, що відбувся 13 липня в Києві, пройшов під сильним враженням від підсумків саміту G20. І при всій зовнішній лояльності Дональда Туска і Жана-Клода Юнкера, набагато показовішими підсумками саміту стала відмова від прийняття підсумкової декларації. Це свідчення того, що в стосунках між Києвом і Брюсселем намічається серйозна криза, але з неї можна вийти, запропонувавши європейцям більше говорити про економіку, а не про політику.

Особливих очікувань від саміту цього року не було. І причина навіть не у відсутності колишнього драйву у відносинах між сторонами. Проблема у порядку денному, що вичерпала себе та неабияк усіх втомила.

Україна вже отримала безвіз, і оцінити його реальний ефект можна буде тільки ближче до кінця року. Багатостраждальна угода про асоціацію, навіть після тривалих проблем з Нідерландами, теж втратила актуальність. З 1 вересня остаточно наберуть чинності всі частини документа, при тому що де-факто економічна частина угоди працює на повну потужність вже другий рік. На цьому все.

Усі інші кроки сторін назустріч одна одній уже впритул упираються в перспективу членства, і саме в цьому питанні європейці не приховують свого скепсису. Загалом навколо цього формулювання і пройшов весь саміт Україна – ЄС: завданням президента Петра Порошенка було домогтися принаймні декларації інтеграційних перспектив України, завданням європейців – всіляко цього уникнути.

Що обговорювали? Головними темами саміту стала оцінка якості українських реформ і перспектив двосторонніх відносин. При цьому негласною метою зустрічі з боку європейців було донесення меседжу про незадовільні темпи боротьби з корупцією. Відповідальним за формулювання був голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, який виконував роль «поганого поліцейського» при «доброму» Дональді Туску. «Що нас турбує – це боротьба з корупцією. Я розумію, що президент і парламент зробили все можливе і досягли прогресу в цьому питанні, але ситуація не є задовільною, і тут треба багато працювати», – сказав Жан-Клод Юнкер. На тлі масових спроб зняття недоторканності з нардепів сигнал виглядає більш ніж показовим.

Яким був контекст переговорів? Саміт проходив одночасно із засіданням Верховної Ради, яка розглядала найважливіші з точки зору відносин України із західними партнерами пенсійну та медичну реформи. Для президента Порошенка було вкрай важливо показати європейцям, що реформи проводяться мало не в режимі онлайн, але в той день парламент проголосував лише за пенсійну реформу і тільки в першому читанні.

Чому Порошенко так багато казав про «дорожню карту»? У своєму виступі український президент досить наполегливо говорив про необхідність узгодження з партнерами «дорожньої карти», що відкрила б перед Україною європейські перспективи. «Уже сьогодні важливо почати розробку «дорожньої карти» для втілення наших мрій», – сказав Порошенко. Після прийняття євроасоціації та безвізу українській владі потрібно зачепитися за якийсь новий документ, який мотивуватиме рухатися далі й дозволить закріпити за європейцями якісь зобов'язання перед Києвом, від яких згодом буде важко відмовитися. Отримання Україною безвізу, до слова, мало схожу драматургію.

Що відповіли про перспективи партнери? ЄС в особі голови Європейської ради Дональда Туска підкреслив, що відносини з Україною розвиватимуться у фарватері угоди про асоціацію. І саме там зафіксовані ключові принципи і перспективи. Підписання якихось додаткових документів, на думку Туска, не потрібно. Ця теза багато в чому розчарувала українську владу, яка сподівалася на те, що тепер кожен спільний документ, нехай і в декларативної формі, але проголошуватиме перспективу членства України в ЄС. Мабуть, поки в Євросоюзі вважають по-іншому.

Чому не підписали підсумкову декларацію? Інформація про те, що за підсумком саміту жодного доленосного документа не підпишуть, з'явилася ще напередодні. Як причина називалася принципова позиція окремих членів ЄС (серед них знайомі нам Нідерланди), які не хочуть брати на себе зайві зобов'язання перед Україною.

Навіщо Київ заговорив про українську ГТС? У ході саміту українська сторона виступила з ініціативою проведення в 2018 році низки форумів про використання української газотранспортної системи. Зокрема, президент Петро Порошенко сказав про намір європейських операторів зайнятися модернізацією ГТС. Очевидно, форсування Україною цієї теми – це реакція на реалізацію проекту «Північний потік – 2» і зростаючі енергетичні амбіції Польщі в тандемі зі США щодо постачання зрідженого газу. Головне, аби владі було що запропонувати як альтернативу проектам, які вже знаходяться на стадії реалізації.

Яке загальне резюме саміту? Саміт показав, що «цукерково-букетний період» у відносинах між Україною і Євросоюзом закінчився, тобто всяка романтизація втрачена. Багато в чому це відкриває можливості для більш прагматичного діалогу. Політичний порядок денний практично вичерпаний. І те, що Київ заговорив про модернізацію ГТС – яскравий тому приклад. Часом конкретні економічні інтереси приносять сторонам набагато більше користі, ніж пафосні політичні декларації, під знаком яких розвивалися відносини Україна – ЄС останні декілька років. Тепер питання лише в тому, чи зможе українська влада сформулювати взаємовигідний порядок денний, що зацікавить європейців.