mind

Bloomberg: Чому Росії не вдасться розкрутити тему втручання України в американські вибори

Співпраця із союзною державою не матиме такого ж негативного підтексту, як співпраця з ворогом

Bloomberg: Чому Росії не вдасться розкрутити тему втручання України в американські вибори
фото Wikipedia

Втручання Росії в виборчу президентську кампанію 2016 року в США давно обговорюється у ЗМІ і на всіх щаблях американської влади, комітети Конгресу та спецслужби, в т.ч. ФБР, одночасно проводять декілька розслідувань цього втручання.

Втручання України – це нова, менш розвинена сюжетна лінія, яку республіканці проштовхують у відповідь на звинувачення у співпраці з росіянами і яку з ентузіазмом підтримує Росія. У новому сюжеті розбирався Bloomberg.

Першим про те, що Україна нібито підтримувала виборчу кампанію Хілларі Клінтон, написав сайт Politico у січні ц.р. У статті йдеться про те, як Олександра Чалупа, політичний діяч українського походження, яка працювала у Демократичній партії, з допомогою українського посольства простежила діяльність керівника кампанії Трампа – Пола Манафорта, який раніше був політичним консультантом Партії Регіонів.

The New York Times 14 серпня 2016 року опублікувала статтю з посиланням на НАБУ, в якій ідеться про те, що Партія Регіонів Віктора Януковича заплатила йому 12, 7 млн – ці цифри підтверджені в рукописній бухгалтерії ПР.

Однак минулого місяця головний антикорупційний прокурор України Назар Холодницький заявив, що жодних доказів того, що Манафорт приймав будь-які незаконні платежі, немає – дуже вигідна заява для адміністрації Трампа в розпал російського скандалу.

Нещодавно заступниця прес-секретаря Білого дому Сара Сандерс знову підняла тему «втручання» України:

«Якщо ви шукаєте приклад кампанії, яка координувалася з іноземною державою або іноземним джерелом, подивіться на Демократичну партію, яка фактично координувала з українським посольством збір інформації про опонентів», – сказала вона.

Цю новину розтиражували кілька західних ЗМІ. В середу сенатор Ліндсі Грем запитав Крістофера Рея протеже Трампа на посаду нового очільника ФБР, що він про це думає.

«Я б залюбки в цьому покопався», – відповів Рей.

Питання України зацікавило колишнього журналіста Breitbart Лі Стренахена, який зараз працює на російське урядове «Радіо Спутнік». В серії твітів він припускає, що український уряд допомагав демократам у відповідь на їхню допомогу в 2014 році. Він навів запис розмови, яка просочилася в пресу, між Вікторією Нуланд, тоді помічником держсекретаря, та Джеффрі Пайєттом, в якій ідеться про те, як пошвидше сформувати новий уряд в Україні після Революції гідності.

Водночас «КіберБеркут», група прокремлівських хакерів, чий акаунт був неактивним кілька місяців, опублікував витік даних про зв'язок між благодійним фондом українського мільярдера Віктора Пінчука та Клінтонів. Це негайно поширила WikiLeaks.

Очевидно, що пропагандистська машина Путіна хотіли б далі розвивати історію Клінтон-Україна, пише Bloomberg.

Однак швидше за все історія не вийде за межі вузькопартійних інтересів, по причині, яку влучно описала в твіттері Ліз Майр, сенатор від республіканців:

«Велика різниця між Клінтон/Україна і Трамп/Росія в тому, що Україна нам не ворог, на відміну від Росії».

Більшість республіканців ставиться до Росії – не до путінського Кремля, а самої країни – як до багаторічного противника США. Це ведеться ще з часів холодної війни і з подальших складних дипломатичних відносин. І в цьому вони солідарні з демократами, крім частини про-Трампівських республіканців, лояльних до Росії.

Україна, навпаки, – це країна, якій США допомагають, і противага Росії на пострадянському просторі. Тому співпраця з нею не розглядатиметься, як щось негативне.

У цьому контексті, робить висновок Bloomberg, участь союзної іноземної держави в політичному процесі не є проблемою, тоді як участь іноземного противника – це державна зрада.

Нагадаємо, наприкінці квітня випливли докази втручання Росії в американські вибори: було виявлено два документи з грифом «секретно», в яких деталізувалися інтенсивні зусилля Росії втрутитися в американські вибори. Стратегія дискредитації Хілларі Клінтон була розроблена на замовлення президента Путіна.