mind

«Фактчекінг»: хто перевіряє достовірність інформації на Facebook

Нікому не можна вірити: інформаційна війна триває

«Фактчекінг»: хто перевіряє достовірність інформації на Facebook
Матеріал у ФБ, позначений як підозрілий
Web Screenshot

Виконавчий директор американського видання PolitiFact Ерон Шерокман в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, як у Facebook виловлюють фейкові новини та пропаганду.

Із грудня 2016 року PolitiFact займається фактчекінгом (перевіркою фактів) для Facebook. Тоді в ФБ з’явилася нова функція: позначати матеріали як сумнівні з тим, щоб адміністрація перевірила їх достовірність.

Раніше ми перевіряли меседжі виборчих кампаній і заяви політиків. Для Facebook ми також досліджуємо фейкові новини. За ці кілька місяців ми зрозуміли, хто їх створює, які є типи цих матеріалів і на яких веб-сайтах їх тиражують, ─ розповідає Шерокман.

Спеціаліст зазначає, що суттєву підтримку в боротьбі з фейками надають комп’ютерні програми й роботи.

Наприклад, ресурс Mapchecking.com дозволяє визначити кількість учасників мітингів за фотографією: враховується площа і кількість осіб на метр квадратний. За допомогою таких ресурсів можна спростувати заяви речника Трампа про те, що за його  інавгурацією спостерігала «найчисельніша аудиторія в історії».

Шерокман описує алгоритм відбору матеріалів для перевірки:

Користувачі можуть поскаржитися, що матеріал неправдивий. Коли набирається достатня кількість скарг, PolitiFact разом зі ще трьома фактчекінговими організаціями (Snopes, Factcheck.org, ABC News – ред.), а також The Associated Press, отримує список усіх таких публікацій.

Тоді ми вирішуємо, які посилання перевіряти, адже не всі із них фейки. Обираємо матеріали, які порушують стандарти найбільше і які набирають значної популярності.

При цьому керівник PolitiFact погоджується, що цей метод не враховує ситуацій, коли хтось навмисно позначає матеріал як підозрілий (наприклад, політичні конкуренти чи група ботів). Проте всі матеріали перевіряються людьми, тому автоматичного маркування «нормального» матеріалу не відбудеться.

Якщо ми маємо справу з російською пропагандою або російські тролі масово позначили якісь матеріали як фейки – є гарні новини: перевіркою займаємося ми, незалежні фактчекери. Якщо виявиться, що матеріал позначали несправедливо, ніяких змін в алгоритмі не відбудеться, ─ пояснює Шерокман.

Якщо ж виявиться, що матеріал дійсно є фейком ─ у Facebook «покарання» дійсно суворе: позначка «фейк» лишається при матеріалі назавжди. Якщо пізніше хтось захоче його поширити, то зробить це разом із попередженням про сумнівність змісту. Тому в таких рішеннях Facebook точно хоче покладатися на людей, щоб уникати помилок.

Як повідомлялося, генерал НАТО впевнений, що Росія поширює по світу фейкові новини з метою пропаганди, і що незабаром їх кількість зросте.